Осіння гама кольрів –
Це сум, журба і сльози.
Щасливий, літній сум згорів
Під грім і сірі грози.
В собі засіла темнота
І ностальгії звуки.
З’явилась знову та цнота
Що нищать губи й руки.
Ти став між тисячами сам.
Притихлий і самонтій…
В квадратах напівзгнивших ран
Зпустілий й безтурботній.
Розмокле листя, голе тло,
Дощу холодні краплі.
В розбитий розум лізе зло,
Як в гниль – залізні граблі.
Ти хочеш десь собі заснуть,
Й забути тупі будні.
З плечей питання вічні збуть,
Такі сердечні й Людні.
Торес Екл. 19 листопада 2007 р. Десна