Страница 1 из 1

Осінь

СообщениеДобавлено: Пт дек 12, 2008 12:48 am
Торес Екл
Осіння гама кольрів –
Це сум, журба і сльози.
Щасливий, літній сум згорів
Під грім і сірі грози.

В собі засіла темнота
І ностальгії звуки.
З’явилась знову та цнота
Що нищать губи й руки.

Ти став між тисячами сам.
Притихлий і самонтій…
В квадратах напівзгнивших ран
Зпустілий й безтурботній.

Розмокле листя, голе тло,
Дощу холодні краплі.
В розбитий розум лізе зло,
Як в гниль – залізні граблі.

Ти хочеш десь собі заснуть,
Й забути тупі будні.
З плечей питання вічні збуть,
Такі сердечні й Людні.
Торес Екл. 19 листопада 2007 р. Десна

Депресія

СообщениеДобавлено: Пт дек 12, 2008 12:49 am
Торес Екл
Мы любим
И любим неудачно.
Мы будем
И будет с нами мрачно.

Мы хочем,
Но мало что получим.
Пророчим
Проклятья, себя мучим.

Так больно,
Но вместе с тем приятно
Жить сольно,
Лишь для себя понятно.

Сгниваешь,
Теряешь вкусы, силы.
Желаешь
Порезать вены, жилы.

Нет места
Проклятым в этом тире,
Мы с теста
Что ненавидят в мире.
Торес Екл. 21 ноября 2007 г. Десна

Дивний настрій

СообщениеДобавлено: Пт дек 12, 2008 12:52 am
Торес Екл
Чому закоханий я в осінь?
В холодні, мокрі вечори,
У тіні сірої пори,
У цю сумну і хмарну просідь?

Чому у сум я закохався?
У його тиху красоту…
Й солодку біль його, оту.
Від нього я ніколи не ховався.

Чому я темноту кохаю?
Заховані у ночі таємниці
І справи в темноті закриті, ниці?
Чому… Чому… Я сам не знаю…
Торес Екл. 2008 р. Полтава